«Интервью с пленными не бывает»

Виктор Шендерович, Саша Филипенко, Анна Северинец и другие лидеры мнений — о видео с политзаключенным блогером Романом Протасевичем.

Стоп-кадр Нашай Нiвы

Саша Филипенко: «Решая посмотреть интервью Романа Протасевича — вы решаете посмотреть со стороны за пытками, которые продолжаются».

Виктор Шендерович: «Это своего рода ва-банк, как мне кажется. Судя по тому, что интервью с Протасевичем, с ясными следами и очевидными психологическими последствиями пыток, показали по белорусскому телевидению, «батька» понимает, что живым в плен ему сдаваться поздно.

Мне кажется, он делает ставку на общий паралич от ужаса. Он словно настаивает на публичности своего беспредела... 

Пытаюсь понять его логику — и не нахожу другой, кроме вышеизложенной».

Ганна Севярынец: Сенняшняя агульная рэакцыя на відэа з катаваным — яшчэ адзін наш крок наперад, вялікі і вельмі важны крок. Рэакцыя дарослага пасталеўшага грамадства.

Для даследчыкаў трыццатых нічога такога гэткага ў падобных рэчах няма. Мы такое чыталі дзясяткамі і сотнямі, і для гісторыкаў такія тэксты заўсёды толькі нагода адшукаць нейкую фактаграфію, імёны, дэталі, і ніяк не нагода даць ацэнку маральным якасцям галоўнага героя. Але такія тэксты калі і публікуюцца, то з вялікай асцярожнасцю, а некаторыя не публікуюцца зусім, хаця яны ў нас і ёсць.

Гэта быў яшчэ адзін урок і яшчэ адна прышчэпка нам на будучыню. Мы ўсё робім правільна».

Алина Нагорная: «Тое, што вы зараз абмяркоўваеце, гэта не Раман. А Раман вось, на фота.

Ольга Хижинкова: «Всем причастным к созданию этого интервью пожелаю испытать на себе все методы убеждения, благодаря которым оно состоялось».

Андрей Дынько: «Прыкол у тым, што два тыдні таму самаратаванне Пратасевіча прачытала б паўкраіны — на Тутбаі. А цяпер ніхто не прачытае, бо дзяржТВ амаль ніхто не глядзіць. Толькі ябацькі і бабкі. Дый тыя цяпер занятыя агародамі».

Василий Завадский: «Человек под прицелом камер говорит то, что написали сценаристы КГБ — потому что совершенно точно знает, что его ждет, если он ошибется хоть в одном слове.

Что ждет человека, если он откажется играть по сценарию ***, сказал и показал Степан Латыпов своим мужественным поступком.

Романа нельзя обвинять за его выбор — у палачей невиданный нами и непонятный нам набор способов давления и инструментов пыток.

Надо просто понимать: причины и мотивы таких действий — за пределами нормального человеческого понимания.

Нас убивают.

SOS!

…Я уже писал в ФБ, что читал дело своего дедушки, расстрелянного 25 ноября 1937 года НКВД.

Было всего два допроса.

На первом дедушке задали вопрос:

— Есть сведения, что Вы — польский шпион. Вы подтверждаете это?

Ответ:

— Нет.

И подпись под протоколом — обычным уверенным почерком.

Второй допрос:

— Есть сведения, что Вы — польский шпион. Вы подтверждаете это?

Ответ:

— Да, подтверждаю.

И подпись, по которой видно, что человек уже не мог писать физически.

Как можно осудить Романа?».

Серж Харитонов: «Интервью с пленными не бывает».

Телеграм-канал «ЪЪ»: «Непонятно, зачем режиму Лукашенко нужны эти интервью в жанре «репортажа с петлёй на шее» с якобы раскаявшимися, а на самом деле — смертельно запуганными оппозиционерами. Ведь они показывают только то, что в белорусских застенках умеют ломать людей морально и физически».

Дмитрий Гурневич: «Мэта прапаганды не толькі запалохваць, рабіць яшчэ большую мякіну ў мазгах тых, хто і так не думае, але і нараджаць сумневы. І хто б што ні казаў, за 10 разам у любога закрадуцца сумневы, нават у чалавека з імунітэтам на лухту. Прынамсі таму трэба гэтыя «прадукты» абыходзіць на кіламетры. Месяц таму Шчыгельскі ў інтэрвію сказаў слушна:

«А прапагандзе гэта трэба дзеля таго, каб трымаць народ у здзіўленні. Каб ён не паспяваў адумацца і быў пад уражаннем паміж першым, другім і трэцім фільмамі. Бо калі людзі пачнуць думаць рацыянальна, то яны жахнуцца. Гэта звычайны фашызм».

Тэма за тэмай яны спрабуюць пераключаць увагу людзей. То паласкалі сцяг месяцамі. Супакоіліся. Цяпер ўзяліся за СМІ і тэлеграм-каналы. Але і журналісты, і тг-каналы, не ствараюць нагоды.

Людзей дастала ўлада, яны выйшлі на ўчасткі, хацелі ўсё зрабіць законна. Ім законна не далі. І хай хоць сто тысяч Пратасевічаў стануць на галовы, яны б нічога не зрабілі, калі б народ не сказаў сваё слова і не заявіў, што хоча жыць у нармальнай краіне.

І зараз хунта выскоквае са скуры, каб адвярнуць усё дагары-нагамі. Каб забалтаць галоўнае: як яны фальсіфікавалі, білі і забівалі».

Ганна Соусь: «Усе, чаго дамагліся аўтары «інтэрвію»:

1. Кожны разумее, што там сярэднявечныя катаваньні з выкарыстаньнем сучасных прэпаратаў і тэхнік.

2. Яшчэ большая павага да герояў, якія не здаюцца.

3. Моцнае спачуваньне ахвяры і яго блізкім.

4. У іх нічога не атрымалася.

5. Рэакцыя грамадзтва моцна адрозьніваецца ад рэакцыі ў 2010-2011 годзе, калі было асуджэньне Раманчука, а не яго катаў.

6. Раман, жыві!».

Оцените статью

1 2 3 4 5

Средний балл 5(160)